Господь, скоріш прийди на землю нашу,
Де люди чистим серцем прагнуть до Тебе,
Твоя пречиста жертва мир зробила краще –
Народ повірив у спасіння пресвяте.
Віра людства – це надія на Іісуса
Й вічного життя священий Божий дар.
Я за всіх людей без усталі молюся,
Боже праведний, Спасителю і Цар.
За наши судьби дбає Бог всечасно:
Чи з Ним ти, чи в гріху проводиш вік
І нам, навіть, згадати дуже страшно,
Що б трапилось, коли б Ти зовсім зник.
Земля би сталася пустелею безмірной,
Де нічого би не жило і не росло;
Тільки з Твоєї мілості Ти людству вірний,
Простив Ти нас за все, минуло зло.
Мир людський полюбивши, створений Тобою,
Ти кровію Своєю гріх наш іскупив
Й на небо відійшов, але душою
Зостався з нами, як Отець Тебе навчив.
Тепер ми стоїмо у вічності порога:
В Господнє царство скарба не візмеш,
Крім віри правідної та надїї в Бога –
Тільки тоді небісне царство обретeш.
Кушнир Яков,
Нью Йорк, США
Родился в 1957 году и жил в г. Одессе. В Америке проживаю c июня 1989. К Богу и святой вере обратился в 1999 году. Являюсь прихожанином пятидесятнической церкви пастора Яручика. В восхвалении словом Иисуса получаю неоценимую помощь и поддержку от жены Александры. e-mail автора:alexyakny@earthlink.net
Прочитано 8525 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.