От крестных мук вскричал Господь:
Элои, Элои, ламма савахфани? ...
Куда ушла Твоя Любовь?
Держись, сыночек, не стони. ..
Он здесь. Он видит Твою кровь...
Шептала Матушка в слезах,
А в сердце боль, туман в глазах...
Кровинушка моя, сынок
Распят за всех и одинок...
Как драгоценна Твоя кровь,
Иисусе Мой, Моя Любовь.
Помилуй, Отче, укрепи!
Прости распявшим - их грехи.
Не ведая, в веках творят
Своим родам проклятье, ад.
Бушует тьма, силен как вой....
А ангелы молчат с Тобой…
Ну почему оставил Ты,
Иисуса в муках темноты?
Святая Жертва отдана...
Застывший мир и тишина. ..
Где твое жало нынче, смерть?
Сын победил! Молчишь теперь…
И в тишине разверзся ад,
Адам, пророки ждут, стоят
Господь разрушил мрак оков
И в Вышний град вести готов.
Разлился Славы Свет с Небес -
Христос Воистину Воскрес!
И подхватили Небеса
Слова Предвечного Отца.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
